Ми часом підлаштовуємсь під інших,
Залежимо від висновків людей:
Нехай побачать, що і я не гірший.
Й байдуже,що безбожний ряд ідей.
Ми аплодуєм тим, хто нам підлестив,
І з натовпом вигукує: розпни!
А істину й не прагнемо донести.
Як прагнемо - лякаємось "мовчи".
Ворожість ми навчились маскувати,
І братовбивство в серці, сміх в устах.
Як Богу на все це реагувати?
Невже не бачим, що живем в гріхах?
Любов до грошей й заздрість в нас - старання,
А бідність завжди списуєм на лінь.
Розмиті межі, цінності, бажання,
І тягне нас земля, не вабить височінь.
У свою душу подивись, читачу.
Чи ти Господня донька, Божий син?
Прийшов Спаситель на Планету нашу,
Змінити серце може Він один.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Образы Библии, или чья жена должна в церкви молчать - Лариса Попова Отче наш, Сущий на Небесах, устреми нас к Тебе, даруй нам дух Богоискания, Боговедения и Богопознания; влеки нас, и мы побежим за Тобою; будем радоваться и торжествовать о Тебе, восхищаться Тобою: достойно любят Тебя.
Благословенный, отверзи нам ум к уразумению Писаний, сними пелены и покровы с сердца и ума; даруй нам ум Христов, имеющий мудрость Божию. Во имя Отца и Сына и Святого Духа. Аминь.
